Україномовна версія статті волинського науковця, історика, одного зі засновників сучасного Волинського краєзнавчого музею, Яна Фітцке, в 43 номері краківської газети "Kurier Literacko-Naukowy" від 18 жовтня 1937 року. До історико-мистецького відділу Музею Волинського товариства приятелів наук у Луцьку входить багата колекція історичних кафлів, що налічує кількасот інвентарних номерів та репрезентує зразки з пізнього середньовіччя, ренесансу, бароко, рококо та інших часів мало не до половини ХІХ століття. Середньовічні горщикові кахлі. Екземпляри з пізнього середньовіччя в цій колекції можна поділити на кафлі горщикові, серед яких бачимо зразки циліндричних, струнких і присадкуватих форм, а також циліндричні кафлі з квадратним, трикутним, або, як листя конюшини, отвором (виходом), решта кафель - в формі широкого квадрата або прямокутника, що заповнена орнаментами, в основному фігурними, демонструючи лицарів в повний зріст з алебардою в руці, озброєних наїзників на конях зі списами або екзотичних, диких звірів. Другий тип орнаментації становлять витіснені, пов'язані між собою найрізноманітніші геометричні фігури, переважно кола та трикутники, решта - готичні мотиви або віконні обрамлення. Горщикові кафлі, виконані на гончарному крузі, зазвичай сірі, (деякі) отвори (виходи) містять обведений довкола орнамент в формі горизонтальних та хвилястих висічених ліній. Гарні та надзвичайно багато прикрашені ренесансні кахлі поливані на зелено або сіро містять в собі найрізноманітніші стилізовані рослинні мотиви, гармонійно розміщені доволі симетрично поділені поля. Особливо цікавими є тут кахлі (карнизи/ґримси), які нагадують класичні архітрави. На Волині досягли найвищого рівня розвитку барокові кахлі, які кількісно в декілька разів перевищують решту кафлів з колекції Волинського музею. Зустрічаємо цілими або ж їх фрагменти мало не в усіх глибших ямах для каналізацій на території як самого Луцька так і в інших волинських містах, таких як Володимир, Дубно, Рівне, Острог і т.д. Характерною особливістю волинських барокових кахель є переважання орнаментів. Більшість зразків здебільшого квадратні в плані та містять вздовж краю вузьке рамкове обрамлення та зовнішнє паспарту заповнене в основному оздобленням з переважно стилізованих рослин і по центру зазвичай міститься великий чотирилистний квіт, довкола якого розміщені інші елементи. Окрім вищезгаданих, друга група барокових кафлів має фігурну орнаментацію, серед якої реалістичні державні герби з відносною стилізацією, герби біскупств та окремих родів. Наприклад, кахля з гербовим щитом Чорторийських, яка була знайдена в Новожукові, поблизу Клеваня, Рівненського повіту. Рококові та пізніші кафлі. Перші великих розмірів, поливані на зелено та містять тиснення, пов'язані між собою різними чудернацькими орнаментами. Серед останніх на особливу увагу заслуговує кахля з написом в п'ять рядків: Ludwika - z Rzewuskich - Hrabina - Chokewiczowa - S. C. X. Z. - R. 1806. Додаток:Цікаво, що нині колекція кахлів у Волинському краєзнавчому музеї не надто збільшилася. Про колекцію станом на 2009 рік написала пані Тамара Садовник у своїй статті. Кілька фото кахлів (в тому числі і тих, які малював і про які розповідав Ян Фітцке) з сайту Волинського краєзнавчого музею. Будь-яке копіювання, зокрема частин текстів чи зображень, публікація і републікація, передрук, чи інше поширення інформації у засобах масової інформації, наукових працях тощо забороняється без попередньої згоди. |
|